























Кор.: – Євгене Володимировичу, закінчується зима, а з нею перші місяці роботи в новому році. Скажіть, з якими економічними здобутками увійшов Зміївський район у 2011 рік?
– Ми провели порівняльний аналіз зробленого в галузях економіки за цей рік і за минулі роки. Іноді за обсягами фінансування тих чи інших видатків, проектів перевага в нашу сторону в рази. Ми поламали дуже багато корупційних схем, збільшили частку капітального будівництва приблизно вдвічі, тому що ми змогли заощадити державні гроші і наші місцеві бюджети на закупівлях матеріальних цінностей, на фінансуванні програм, без втрати якості та обсягу. Ми оздоровили більше дітей, відремонтували дуже багато культурних установ. Повернули озеро дітям, у цьому році вони матимуть пляж. У цілому розвиваємо всі галузі. Тепер у нас абсолютно новий транспорт – ми оновили транспорт комунальному підприємству. Почали реформування житлово-комунального господарства. Зараз у нас три нових базових підприємства, з’явилося своє теплопостачальне підприємство, своє підприємство єдиного замовника, єдиний розрахунковий центр, підприємство, що займається упорядкуванням. Здали, нарешті, в експлуатацію полігон твердих побутових відходів, який три роки не здавався. Зараз повернули у власність району котельну. Проводимо роботу з повернення всіх інших котлів, які передали в оренду, внаслідок чого підвищили тарифи. Зробили реконструкцію центральної площі. Ви бачите – храм виріс. І це не бюджетне фінансування. Зробили реконструкцію Алеї Слави, відреставрували багато пам’ятників.
Кор.: – У Зміївському районі зосереджено й великі промислові підприємства. Криза боляче вдарила по промисловості. Як, на вашу думку, чи намітилися певні позитивні зрушення у промисловому виробництві?
– Так, безумовно, сьогодні ситуація вирівнюється, і наші підприємства розвиваються доволі успішно. Зміївська ТЕС – одна з великих енергогенеруючих компаній, працює Зміївметалосервіс – великий гравець на ринку обладнання для атомних енергостанцій, яке вони постачають не тільки на території України, там велика частка експорту: це Росія, навіть розвинені країни. Зараз активно розвивається підприємство «Енергія і лиття». На ньому встановили сучасні німецькі печі, займаються литтям для вугільної промисловості. Виробляють арматуру для залізниць, і на сьогоднішній момент чекають на значні інвестиції. Це буде дуже потужне підприємство не тільки в області, а й в Україні, якому мало конкурентів з точності, швидкості та якості лиття. Підприємство «Маяк» – досить серйозний гравець на ринку котлів. Сьогодні ці підприємства працюють, сплачують податки та мають добру перспективу розвитку.
Кор.: – На вашій землі працює багато потужних сільськогосподарських підприємств. З чим завершили минулий рік зміївські аграрії?
– Рік виявився дуже важким. Через несприятливі кліматичні умови був неврожай. Навесні довелося робити пересівання. У нас були населені пункти, в яких не випало жодного дощу за весь час весняно-польових робіт. Та це вже в минулому. У сезон 2010–2011 років ми увійшли в плановому режимі. Всі площі вдалося засіяти, відпрацювати. Зараз усі підприємства готові і до продовження посівної, і до збиральних робіт. Тобто запаси і посівного матеріалу, і кормів для худоби є. На жаль, у нас зона ризикового землеробства. Будемо сподіватися, що матимемо сприятливу погоду для того, щоб цей рік бути з урожаєм і не мати ніяких форс-мажорів.
Кор.: – Чи вплинули несприятливі кліматичні умови минулого року на структуру посівних площ, технології вирощування зернових?
– Щодо цього є Указ Президента про сівозміну. Ми всі намагаємося максимально стимулювати наших сільгоспвиробників до дотримання чинного законодавства і технологічних норм, що розроблені й максимально ефективні для наших широт. Але давайте уважно подивимося. Всі господарства в основному приватні. Тому вдається тільки на якихось паритетних засадах змушувати їх дотримуватися цих норм. На населення ж фактично неможливо впливати. На великих сільгосппідприємствах лише взаємодія з владою дозволяє утримувати ситуацію на якомусь розумному рівні. Ми зараз беремо курс на цукровий буряк, але тут теж треба розуміти, що є багато умов: транспортна логістика, віддаленість від переробних заводів, та й поведінка їх власників. Бо в минулому було багато нарікань від сільгоспвиробників на те, що були факти заниження цукристості і збільшення засміченості, що відбиває будь-яке бажання у сільгоспвиробників вирощувати трудомісткі культури. Адже вирощування цукрового буряку – це один з найбільш трудомістких і витратних процесів. До того ж потрібна спеціальна техніка, але не всі господарства у нас цією спецтехнікою забезпечені. Дуже сподіваюся, що закон про сівозміну приймуть до кінця цього року і з’являться якісь спеціальні важелі, якими ми зможемо стимулювати сільгоспвиробників дотримуватися визначених норм.
«Кожен метр землі має приносити прибуток і створювати робочі місця»
Кор.: – Сьогодні точиться багато розмов про необхідність скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення. Євгене Володимировичу, на вашу думку, чи доцільно продовжувати дію мораторію, чи треба дати зелене світло купівлі-продажу землі?
– Власник землі може бути ефективним, а може бути неефективним. Для мене деякі керівники великих господарств, які кажуть: «Та я ось 20 років на землі і нічого для себе не заробив», не є авторитетами. Тобто я вважаю, що це, навпаки, проблема. Якщо власник 20 років працює і не в змозі ні розвивати інфраструктуру підприємства, ні збільшувати заробітну плату, ні підтримувати соціальну сферу, яка дісталася в спадок від колгоспу, ще за часів перебудови – то це неефективний власник. Я думаю, що продаж землі призведе до дуже жорсткої конкуренції на цьому ринку. Виживуть найсильніші. І якщо брати не інтереси окремих фермерів, які зараз мають якісь орендні або договірні відношення по конкретній ділянці землі, а інтереси громади, яка мешкає на території цього району, або інтереси працівників підприємства, то більшість виграє. Втратити можуть тільки одиниці – ті, хто управляє неефективно. Тому я думаю, що скасування мораторію і прийняття спеціальних законів, які регулюватимуть ринок земель, призведе тільки до позитивного результату.
– Це Микола Якович, село Велика Гомільша. Звертаюсь від громади. Ми стурбовані питанням розпаювання земель ДП «Іскра». Нічого не вирішується. Вибори пройшли, люди проголосували, але ситуація не змінилася.
– Миколо Яковичу, я приїду до вас з начальником управління агропромислового розвитку наступного тижня. А зараз я вам коротко дам відповідь. Я казав про те, що керівник радгоспу дещо гальмує цей процес і перешкоджає проведенню розпаювання. На сьогоднішній день ми повністю зробили державний акт на радгосп, він готовий. Потрібно сплатити послуги кадастру, а потім перейти до жеребкування та розпаювання підприємства вже безпосередньо між пайовиками. На сьогодні ця робота не ведеться саме керівником радгоспу. Мною і губернатором Харківської області за моїм поданням вже було передано пропозицію Міністру агропрому про заміну цього керівника, було запропоновано іншу кандидатуру. Зараз потенційний керівник проходить узгодження в Києві. Я думаю з його приходом цей процес вдасться прискорити в рази. Тому що насправді під загрозою і посівна, і розпаювання, а ви повинні розуміти, що земля простоювати не може. Отже, попередьте, будь ласка, громаду, всіх зацікавлених людей, що у середу, 2 березня, ми приїдемо і представимо проект розпаювання.
Кор.: – Взагалі, скільки коштує Зміївська земля? Ви робили такі оцінки?
– Ми робили оцінки, згідно з чинним законодавством, коли переоцінювали вартість земельних ресурсів по населених пунктах. Проектні інститути вважають, що гектар зміївської землі коштує приблизно 14 тис. грн. Я маю на увазі землю сільгосппризначення. Але як показує практика, в сусідніх державах, які входять до Євросоюзу, така земля коштує в рази дорожче. Наприклад ціна гектара в Німеччині – близько 7 тис. євро. От і рахуйте різницю. Відрізняється фактично у п’ять разів. Ми провели серйозну роботу з сільгосппідприємствами, щоб ані метра землі не простоювало без роботи. Ми знаємо, що в світі продовольча криза. І кожний метр землі має приносити якийсь прибуток і створювати додаткові робочі місця.
– Як у районі розвивається м’ясо-молочне виробництво?
– У нас є потенційно цікаві об’єкти. Наприклад, це військовий радгосп «Благодатний», який поки що знаходиться у відомстві Міністерства оборони. Потенційно це інвестиційно дуже привабливий проект. Там є стара інфраструктура, нехай і дуже занедбана, але вимагає відносно невеликих вкладень, щоб знову відновити тваринництво і рослинництво, там дуже серйозний обсяг землі. Також у нас колись було три птахівничих підприємства, в Роздольному, Таранівці та Борках. Ось у Борках зараз знайдено глобального інвестора, у них є плани по відновленню племінного птахівництва. Для Таранівки ми саме шукаємо інвестора. Це господарство показало свою прибутковість. Також сподіваюся, що в Зміївському районі буде реалізовано відомий проект Харківської облдержадміністрації «Село майбутнього», який передбачає будівництво ферм. Зараз визначено землі, на яких будуть розташовані об’єкти інфраструктури, розроблено документацію. Вважаю, що практичну реалізацію проекту розпочнемо вже цього року.
Зміївщина в очікуванні туристичного буму
Кор.: – А як розвивається туристична галузь району, адже у Зміївщині величезний рекреаційний потенціал?
– Чим привабливий туризм? По-перше, він спрямовує людей у бік спортивного способу життя, по-друге – приносить прибуток. Розвиток туристичної галузі дасть змогу створити додаткові робочі місця для жителів району, підвищить рівень місцевих податків і зборів, дасть поштовх у розвитку нашого національного парку у Гомільшанах. На сьогоднішній день для того, щоб національний парк був справді гордістю і красивим об’єктом, родзинкою не тільки району, а й області, він потребує інвестицій. І районна влада здійснює серйозну роботу в цьому напрямку. Так, 6 березня ми будемо презентувати туристичні маршрути, ті об’єкти, на які ми шукаємо інвесторів для будівництва на території національного парку туристичної інфраструктури: а це і байдаркові станції, і козачі села, і елітна рибалка тощо. Також у нас є чудовий об’єкт «Карнавал», ми його включили в ряд об’єктів у рамках чемпіонату Євро–2012. Це п’ятизірковий готель, в якому буде розміщено одну з команд, яка братиме участь у чемпіонаті. Ми дуже сподіваємося, що держава в рамках підготовки Євро–2012 зробить нам якісну магістраль, що сполучає аеропорт і цей об’єкт.
– Вас турбує Михайло Михайлович. Які зараз справи з краєзнавчим музеєм? Чи вдасться його залишити у тому приміщенні, в якому він зараз розташований?
– У тому приміщенні, в якому він є зараз, навряд чи вдасться, з тієї простої причини, що йому там тісно. Ви знаєте, що музей, по суті, орендує три приміщення дитячої юнацької школи на першому поверсі, а заняття проходять на другому. Ця будівля споруджена в ХХ столітті, там дерев’яні перекриття, все це зараз в аварійному стані. Поки ми не знайдемо нового приміщення, поки не будуть виділені гроші і не буде побудовано або реконструйовано новий музей, залишатися він буде в цьому місці, оскільки закривати його ніхто не збирався. Зараз є плани з реконструкції будівлі восьмирічної школи під музей. І я переконаний, що у Змієві буде великий, красивий музей.
Кор.: – Минулого року було презентовано проект будівництва центру оздоровлення та відпочинку дітей, який отримав умовну назву «Харківський Артек». На якій стадії реалізація цього проекту ?
– На сьогодні проект повністю розроблено, ми відпрацювали всю технічну частину, залишилося відпрацювати фінансування. Я думаю, що буде чимала частка фінансування з боку державного бюджету. Об’єкт цей просто необхідний. Проект має бути візитною карткою Харківської області, і є одним із пріоритетних. Зараз це питання відпрацьовується на рівні Харківської обласної державної адміністрації та Кабінету Міністрів. Є думка, що вже з наступного року будівництво цього об’єкта йтиме повним ходом. У цьому році ми підготуємо газові мережі, розводки, що також дозволить газифікувати частину сусідніх населених пунктів. Тому це теж у цілому позитивно позначиться на районі. Тобто це знов-таки робочі місця. У кожному районі, я вважаю, має бути свій предмет гордості, оскільки таких об’єктів в країні не так багато.
Стадіон – дітям!
Кор.: – Євгене Володимировичу, а яка в районі забезпеченість дитячими дошкільними закладами?
– Минулого року ми витратили на капітальний ремонт дитячих садочків у п’ять разів більше, ніж позаминулого. Провели капітальний ремонт майже всіх дитячих садків, закупили нові меблі, майже в кожному дитсадку оновили матеріально-технічну базу, дитячі майданчики, зробили капітальний ремонт покрівель, замінили вікна, відкрили 4 нові групи. Зараз проводимо реконструкцію Соколовської школи, щоб на її базі організувати ДНЗ. Тобто школа була малокомплектна, була під загрозою закриття, але кількість дітей дошкільного віку дозволить у цьому році зробити там три групи дитячого садку.
– Це Микола Степанович із села Геніївка. Мене цікавить питання розвитку спортивної школи.
– Буде позашкільній заклад – філія дитячо-юнацької спортивної школи. Ми беремо на роботу трьох тренерів. Цього року виділимо частину коштів на реконструкцію футбольного поля, у вас там є два підприємці, я з повагою до них ставлюся, тому що вони витрачають власні гроші на розвиток стадіону. Ми передамо вам приміщення, допоможемо зробити спортзал, роздягальню. Також на цій сесії районної ради для реконструкції цього стадіону ми виділили 500 сидінь, які отримали від «Металіста». Що стосується ситуації з будівництва стадіону, на землі якого претендують інші особи, то запевняю вас, що ми зробимо все можливе, щоб у дітей був стадіон. Якщо там відбувається самозахоплення, то ми постараємося повернути дітям те, що їм дійсно належить. Більш того, зараз відпрацюємо з депутатським корпусом вашої сільської ради питання про швидке виділення цієї земельної ділянки спортмвній школі, а не якійсь комерційній структурі, як пропонувалося раніше. Ми створимо робочу групу, розглянемо доцільність і законність виділення земельних ділянок, особливо з зоні стадіону. Там буде спортшкола, ми обов’язково виділимо допомогу з бюджету районної ради, щоб дати можливість нашим дітям розвиватися, повноцінно займатися спортом.